Дебатна Академія Дебати Заходи Періодика Галерея
Новини Партнери Посилання Форум Контакти
Дебатний календар   
 

Заходи


Дебатна Академія » Заходи » Турніри » Серце Києва » Історія » 2007

Результати турніру "Серце Києва" 2007

     Найкраща команда турніру - "Техно" (Костянтин Коровін, Сергій Кучко)

     Фіналісти - "ФМ2" (Ольга Дем’янець, Марія Дмитрук), "Розбиваючи кордони" (Віктор Єфименко, Роман Мельник), "Последняя минута" (Юрій Кострицький, Андрій Ушаков)

     Найкраща команда за підсумками відбіркових раундів
- "16.12." (Дар’я Журавська, Данило Грачов)

     Найкращі промовці турніру:
1. Марія Кравчук ("Чёрное и белое")
2. Михайло Сажченко ("Вікторія")
3. Євген Сакало ("Мой хазяин")



     Деякі висновки щодо „Серця Києва”.

     Для того, щоб висловлені нижче тези стали для Вас більш зрозумілими, вам варто скачати ці файли.
У першому файлі Ви знайдете результати „Серця Києва”.
У другому файлі – загальний статистичний аналіз.
Про наступні поговоримо нижче.

     РЕЗОЛЮЦІЇ

     Якщо після першого турніру я робив акцент саме на загальному статистичному аналізі, то цього разу хотів би звернути також і на окремих специфічних питаннях.

     Про резолюції говорили багато. І під час турніру, і на форумі, і в анкетах. На мій погляд оцінювати дебатні резолюції з точки зору „подобається-неподобається” некоректно. Якщо Вам складно дебатувати за тією або іншою резолюцією через те, що Ви слабо орієнтуєтесь у певній тематиці - шукайте проблему не в резолюції. Тим більше дивно чути про подібні нарікання, коли список оголошується заздалегідь.

     Єдина об’єктивна мірка, якою слід міряти дебатні резолюції – це „збалансованість-незбалансованість”.

     Що таке незбалансована резолюція?
     Моя дефініція наступна. Незбалансована резолюція – це резолюція, яка в силу свого формулювання надає перевагу тій або іншій позиції (у випадку з БПД - лінії).

     Що слідує з цього формулювання? Незбалансованість резолюції, по суті, ставить результат команд(-и) в залежність не від її майстерності, а від позиції в раунді.

     Таким чином:
1. якщо резолюція є незбалансованою, певна лінія здобуває перевагу незалежно від сили команд цієї лінії;
2. якщо резолюція є незбалансованою, певна лінія знаходиться у невигідному становищі незалежно від сили команд цієї лінії.

     Якщо подивитися на остаточні коефіцієнти успішності гри (обраховується легко – кількість пунктів, здобутих командами, які виконували роль Уряду, поділена на кількість випадків, коли та або інша команда виконувала роль Уряду) Уряду та Опозиції (див. файл. 2), то можна побачити, що для Уряду він дорівняє 1, для Опозиції – 2.

     З огляду на коефіцієнт Опозиції, навряд чи можна говорити, що резолюції були більш зручними для Уряду. Коефіцієнт 2 - високий коефіцієнт, оскільки максимальний коефіцієнт для Уряду або Опозиції не може перевищувати 2,5.

     Коефіцієнт Уряду, навпаки, виглядає достатньо низьким. Особливо, якщо порівняти його з коефіцієнтом Уряду на І „Серці Києва” - 1,48 (див. файл 5).

     Отже, чи були резолюції незбалансованими та створювали перевагу для Опозиції?

     Підемо від супротивного.

     Якщо резолюції були більш зручними для Опозиції, то:
1. команди Уряду мали б мати однаковий „низький” коефіцієнт успішності незалежно від їхньої сили (майстерності);
2. команди Опозиції мали б мати однаковий „високий” коефіцієнт успішності незалежно від сили (майстерності) команд Уряду.

     Поглянемо чи спрацювали ці гіпотези в дійсності.
У файлі 3 наведено коефіцієнти успішності гри в Уряду команд з ТОП-16 (команди, які вийшли до раундів на виліт) та ТОП-8 (так би мовити, „кращі з кращих”).

     Отже, нагадаю, що для всіх команд турніру, які грали роль Уряду коефіцієнт успішності становить 1. Для команд з ТОП-16 коефіцієнт дорівнює...1,61. А для команд з ТОП-8 – 2,08!!! Отже, можна побачити стійку тенденцію до зростання коефіцієнту успішності гри в Уряді залежно від сили команд. Тобто, чим сильнішою є команда, тим краще вона грала в Уряді!!!

     Відтак, можна попередньо стверджувати, що резолюції відбіркових раундів „Серця Києва” в цілому не створювали переваги для Опозиції.

     Однак, лишилася друга гіпотеза.
     Поглянемо тепер як команди не з ТОП-16 грали в Опозиції проти Урядів, якими були команди з ТОП-16 та ТОП-8 (див. файл 3). Проти команд з ТОП-16 цей коефіцієнт дорівнює 1,38, а проти команд з ТОП-8...1,08!!! Для того, щоб картина була повною нагадую загальний показник для Опозиції. Він дорівнює 2. Окрім того, варто звернути увагу на показник успішності гри команд з ТОП-16 проти Урядів, якими були команди також з ТОП-16. Цей показник дорівнює 2,39.

     Єдиний висновок, який можна зробити на підставі цих показників, - успішність гри в Опозиції залежала від сили (майстерності) команди.

     Відтак, можна остаточно стверджувати, що резолюції відбіркових раундів „Серця Києва” в цілому не створювали перевагу для Опозиції.

     Подібна тенденція (більш високі коефіцієнти успішності у більш сильних команд) мала місце і під час першого „Серця Києва” (порівняння достатньо умовне з огляду на різну кількість команд, кількість раундів, кількість команд, що вийшли до плей-офф). Подивимось файл 3. Наприклад, на тлі загальної успішної гри команд Уряду (1,48) команди з ТОП-8 всеодно мали більш високий показник (2,5).

    Тому домінування Опозиції не повинно вводити в оману та створювати враження незбалансованості резолюцій.

    На WUDC 2008 (результати можна побачити тут - http://www.smoothtournament.com/showcase/w...e=teamstanding) також спостерігалося істотне домінування Опозиції над Урядом (див. файл 3). Загальний коефіцієнт Уряду склав 1,25, загальний коефіцієнт Опозиції – 1,75. Як свідчить статистика, домінування мало місце в усіх раундах.

     Однак, варто розглянути проблему незабалнсованості резолюцій ще в одному аспекті. З точки зору кожної резолюції.

     Почну з цікавого факту. На WUDC 2008 у 7 відбірковому раунді командам була запропонована для дебатування резолюція „This House would assassinate Vladimir Putin”, яка викликала жваві дискусії Якщо подивитися на результати Уряду в цьому раунді, то вони є найжахливішими (див. файл 3). Коефіцієнт – 0,91. При цьому необхідно звернути увагу на те, що для команд з ТОП-32 цей показник не був набагато вищим – всього лише 1,1. Розрив становить +0,2. І, очевидно, є незначним (хоча зізнаюсь, що не розраховував коефіцієнт для ТОП-32 в інших раундах). Окрім того, варто звернути увага на результати команд Опозиції не з ТОП-32 проти Урядів з ТОП-32. Коефіцієнт успішності їхньої гри становить 2. Тобто він фактично тотожний коефіцієнту успішності Опозиції в раунді (2,1). Відтак можна зробити висновок, що команди Опозиції здобували високі бали не завдяки своїй сила, а завдяки позиції.

     Отже, можна припустити з великою ймовірністю, що в даному випадку резолюція була дійсно незбалансована.

     Припустимо, що свідченням незбалансованості резолюції є випадки коли коефіцієнти коефіцієнт успішності ТОП-команд, які виконують роль Уряду, не перевищують коефіцієнт успішності всіх команд Уряду більше ніж на +0,2.

     Поглянемо в такому ракурсі на відбіркові раунди „Серця Києва” (хоча знову відзначу умовність такої операції).
     І раунд - + 0,96 на користь ТОП-32
     ІІ раунд - + 0,17 на користь ТОП-32
     ІІІ раунд - + 0,31 на користь ТОП-32
     ІVраунд - + 0,96 на користь ТОП-32

     Отже, лише в другому раунді перевага Урядів з ТОП-32 є меншою за так би мовити „умовну позначку незбалансованості резолюції (+0,2)”. Однак, необхідно звернути увагу на те, що другий „маркер” незбалансованості резолюції – близькість коефіцієнта успішності Опозицій не з ТОП-32 в раундах проти Уряду з ТОП-32 до загального коефіцієнта успішності Опозиції в раунді – не спрацьовує. Опозиції не з ТОП-32 „награли” на 1,33, у той час як сумарний показник Опозиції в раунді становить 1,89.

     Отже, однозначного твердження про незбалансованість другої резолюції говорити не можна.

     Остаточний висновок: з 4 резолюцій відбіркових раундів лише другу резолюцію („ЦП вважає, що будь-яка шкода завдана в результаті успішної контр терористичної операції є виправданою”) можна „підозрювати” в незбалансованості.

     ОЦІНКА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПРОМОВЦІВ

     Традиційно індивідуальна майстерність промовців оцінюється індивідуальними балами за 100-бальною шкалою. Думаю, що ні для кого не буде секретом те, що операції суддів з цією шкалою є найбільш суб’єктивним елементом суддівством. Простіше розібратися з тим, яка команда грала краще, яка гірше. Шкала від 1 до 4 не примушує провокує бурні фантазії та не змушує хапатися за валідол.
Інша справа індивідуальні бали. Більш суб’єктивної речі в дебатах, мабуть, немає. Я декілька разів був свідком того, як один суддя оцінював промову 70 балами, інший – 90. Або 60 і 80. Різнобій є вражаючим. Як я вже зазначав, не вдалося уникнути цього різнобою й на „Серці Києва”.

     Однак, я не хочу обговорювати тут і зараз манеру суддівства того або іншого судді. Мені здається, що проблема індивідуальних балів подібна до проблеми вічного двигуна.

     Тож потрібно шукати інший вихід. Як з-поміж суб’єктивних оцінок судді, відшукати об’єктивні показники майстерності промовця.

     Моя пропозиція полягає в наступному.
     Оцінка індивідуальної майстерності промовця повинна бути зведена до оцінки його ефективності.

     У чому ж виражається ефективність промовця? Відповідь очевидна. У результаті. Найголовнішим результатом дебатного раунду є місце команди та командні пункти.

     Отже, гру кожного промовця необхідно „пропускати” через рентген у вигляді результатів команди.

     Для початку необхідно розрахувати ефективність командної гри (коефіцієнт ефективності гри команди в раунді). Це зробити достатньо просто: 3 командних пункти – 100%, 2 – 66%, 1- 33%, 0 – 0%.

     Другий етап полягає в тому, як з командних відсотків „вичавити” ефективність конкретного гравця. На мій погляд, при вирішенні цього питання слід виходити з правила, яке діє в БПД. Команда з вищою сумою індивідуальних балів посідає вище місце.

     Керуючись цим правилом, можна вивести таку формулу:
КВЕф.І.б. Х КоЕф.) / С.І.б., де

     КВЕф. – коефіцієнт відносної ефективності промовця;
     І.б. - індивідуальний бал під час раунду
     КоЕф. - коефіцієнт ефективності гри команди в раунді
     С.І.б. - суму індивідуальних балів промовців команди під час раунду

     Застосувавши цю формулу, Ви можете у файлі 4 побачити 20-ку промовців турніру з найкращим КВЕф. та порівняти її з 20-кою найкращих промовців за індивідуальним балом.

     КВЕф., очевидно, не може виступати альтернативою індивідуальних балів, оскільки вони використовуються при його розрахунку. Проте, на мій погляд, він повинен використовуватися поруч з ними, як показник впливу промовця на перебіг раунду, на командну гру, на результат команди.

     CLUTCH

     В американському баскетболі є таке поняття, як „clutch”. Ним позначають вміння гравця здобувати очки в останні хвилини гри при рівному рахунку. Гравців, які відзначаються цим вмінням, володіють сталевими нервами та впевненістю в собі називають „clutch player”. Такі люди дуже цінуються в командах НБА.

     До чого я веду.
     Жодна з команд, які вийшли до плей-офф „Серця Києва”, не посіла в останньому раунді останнє місце!!! На мій погляд, цей факт має бути уроком для будь-якого промовця. Чим менше відбіркових раундів на турнірі, тим більше зростає вага останнього. Якщо хочете грати в „якому-небудь-фіналі”, в жодному разі не розслабляйтеся в останньому раунді!!!

Костянтин Задоя,
старший суддя турніру "Серце Києва"


Файли до цієї статті:


— jwnvmc · лип 27, 01:52

DoCIi2 uwiqxjcdmfil, [url=http://obewlyystmbv.com/]obewlyystmbv[/url], [link=http://nisfapfoqzye.com/]nisfapfoqzye[/link], http://ymksxqiavyew.com/

— couleur chemise · сер 12, 07:34

Comment voulez-vous qu’on se souvienne? <a href=“http://www.isophot.fr/couleur-chemise-tc841790.html” >couleur chemise</a>