Форум

ПІВФІНАЛ СМЕРТІ

Ігри на кшталт одного із півфіналів „Серця Києва-2007”, часто називають достроковими фіналами, маючи на увазі те, що підбір учасників таких ігор гідний фіналу. Судіть самі – в одній кімнаті зібралися команди „16.12” (переможці всеукраїнського турніру„Серце Києва” (2006), переможці міжнародного турніру „Київська Весна” (2006, 2008)), „Іжачки” (півфіналісти всеукраїнського турніру„Серце Києва” „2007”, півфіналісти міжнародного турніру „FIRE”(2008), півфіналісти міжнародного турніру „Київська Весна” (2008)), „Техно” (переможці всеукраїнського турніру„Серце Києва” (2007), фіналісти всеукраїнського турніру„Серце Києва” (2006), півфіналісти міжнародного турніру „Київська Весна”(2006)) та „Форс-мажор” (переможці „Київської міської дебатної ліги: Весна 2007”, ), фіналісти всеукраїнського турніру„Серце Києва” (2007)). Таке сузір’я дебатних зірок прикрасило б фінал будь-якого турніру!
Півфінал дійсно вийшов надзвичайно напруженим та нервовим, а самі учасники назвали його „півфіналом смерті”. Про цю гру можна багато розповідати, але найкраще про неї можуть розповісти безпосередні учасники.

Фрагмент з інтерв’ю Олександра Купрієнка та Кирила Кожемякіна для офіційного сайта „Дебатної Академії”:

Запитання:

А що там за незрозуміла історія відбулась у «півфіналі смерті»? Чому ви не вийшли у фінал?

Кирило:

Історія, навпаки, цілком зрозуміла: у 1\2 фіналу зійшлися 4 команди, які в ідеалі мали б зустрітися у фіналі, але доля звела їх разом у грі на тему: «ЦП повинна накласти мораторій на внесення змін до КУ» і наші друзі, команда 16\12, дали звужену інтерпретацію, що «ЦП накладе мораторій на статті КУ, щодо прав людини». За волею долі вийшло, що ця інтерпретацію є status quo, бо ця норма вже є в КУ, а оскільки грати за такою інтерпретацією неможливо, наша команда, як 1-ша опозиція, змінили інтерпретацію, і дві конструктивні промови довели доречність цього кроку. Що в підсумку судді визнали невиконанням гравцями своїх функцій, хоча по результатах гри ми свого домоглися і решта команд нашу інтерпретацію визнала.

Сашко:

Це дійсно була дуже напружена гра серед, на мій погляд, найкращих дебатних команд на даний момент. Судді прийняли своє рішення. Знаю, що багато людей з ними не погодилися. Краще подивитися цю гру та самим все побачити. Особисто мені вона дуже сподобалася. Таких ігор, майже без сміху, але водночас з високим накалом пристрастей і непередбачуваним сюжетом дуже мало. Вона додасть дебатного досвіду тим, хто її подивиться, і це – головне. Думаю, вона вже стала класикою!”

Коментар Старшого судді „Серця Києва-2007” Костянтина Задої:

Складна була гра. Я не бачив її безпосередньо, оскільки судив паралельний півфінал, лише переглядав відеозапис. Але в мене також певні спогади про неї збереглися.
Наш півфінал закінчився, ми дали короткі коментарі, достатньо швидко прийняли рішення і я пішов до актового залу збирати речі. Нас чекали автобуси і ми мали їхати до місця закриття турніру. У цей момент в зал вбіг Голова Оргкомітету Антон Дворєнков і почав емоційно розповідати мені, що суддівська колегія, яка працювала на другому півфіналі ще не прийняла рішення, що ми випадаємо з графіку і т.д. Я пішов до кімнати, в якій відбувався другий півфінал. Коли я відкрив двері, то відчув страшну задуху. Ажіотаж навколо цього півфіналу був величезний, зважаючи на те, які команди в ньому грали, тож в аудиторії зібралось ледве не 2/3 учасників турніру. Так що, атмосфера була гарячою в прямому сенсі цього слова:) У той момент, коли я увійшов до кімнати, Максим Коршун, один з 5 суддів, щось емоційно доводив головуючому судді Олексію Яценку. Через кілька секунд я дізнався, що колегія не може дійти одностайного рішення. Коли мені сказали, що в раунді відбулася заміна інтерпретації, в мене ледве не почався нервовий сміх. У півфіналі „Серця Києва-2006”, який судив я, також трапилась така оказія. Сподіваюсь, що цього року співпадіння не переросте в традицію. Потрібно постукати по дереву:)
Щодо самої гри, то Перший Уряд („16.12”) пропонував заборонити внесення до Конституції України змін, які обмежують права та свободи людини. Перша Опозиція („Їжачки”) обґрунтовано закидала опонентам, що така пропозиція є трюїзмом та статусом-кво, оскільки такі зміни вже заборонені чинною Конституцією. У суддівської колегією це звинувачення Першої Опозиції не викликало сумнівів. Проте, в підсумку ця команда не потрапила до фіналу. Чому? Річ у тім, що Перша Опозиція, замінивши інтерпретацію, повинна була опонувати їй. Ось з цим і виникли проблеми. Кирило в своїй промові чітко додержувався цієї вимоги, а от Сашко десь на 3 хвилині промови чомусь почав підтримувати інтерпретацію-„заміну”, чим створив внутрішню суперечність („knifing”) у грі своєї команди. Нічим іншим, як втомою і напруженням, я пояснити цю помилку не можу. На жаль, вона стала для „Їжачків” фатальною і до фіналу вийшли „Техно” (Костянтин Коровін та Сергій Кучко) та „Форс-мажор” (Ольга Дем’янець та Марія Дмитрук). Фінал, до речі, вийшов не таким напруженим. Але це вже інша історія.